Новини. Події

25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...

Детальніше...

20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...

Детальніше...

09.10.2024
Екоцентр самовдосконалюється і прислухається до лідерів думок
Днями співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки взяли участь у дуже цікавому та корисному ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Пелікан рожевий (пеликан розовый) 

 

Поширений в Передній та Середній Азії, Південно-Східній Європі. В СРСР гніздиться на водоймах Казахстану, Калмицької АРСР, в дельті Волги, Азербайджані, Східній Туркменії. Всього налічують до 2—2,5 тис. пар (з нестатевозрілими і пташенятами в рік буває до 12 тис. особин).
Шкіряний мішок під дзьобом — справжній сачок для риби. Може заковтнути рибу масою до 1,5—2 кг. Оперення біле з рожевим відтінком (звідси й назва), тільки махові пера бурі. Птах величавий, повільний на суходолі, однак добре плаває, від одного удару лапи пропливає до 2 м, але не пірнає. Прилітає рано, переважно у березні. Гніздиться колоніями на великих, багатих рибою водоймах, по кілька десятків і навіть сотень пар, іноді разом з кучерявим пеліканом. Гнізда великі — з сучків, гілок, сухої трави, стебел очерету. Будує самка, а самець носить матеріал. Самка відкладає 1—2, зрідка більше яєць і насиджує протягом 30—39 днів. Статевозрілими стають на третьому році життя. Тоді ж набувають характерного забарвлення.
Часто пелікани ловлять рибу групами. Вишикуються півколом, б'ючи крилами по воді, виганяють рибу на мілину, де легко ЇЇ виловлюють. Іноді баклани і мартини також встигають поживитися.
Раніше гніздився на Україні, а тепер залітає в пониззя Дунаю, зустрічається на прольотах у південних областях республіки. Влітку в пошуках їжі пелікани, що гніздяться на території Румунії, здобувають їжу і на території УРСР. У 1987 р. в Дунайському заповіднику ми спостерігали такі зграї до 60 особин.
Причини зменшення чисельності — скорочення площ, придатних для гніздування, обезводнення водойм в результаті проведення меліоративних робіт, погіршення кормової бази та ін. Треба створювати заказники, заборонити випалювання очерету, обводнювати ділянки, де розмістилися колонії.

 

Джерела інформації: Тварини Червоної книги.- К.- 1990.
 

  • Пелікан кучерявий
    Чисельність і ареал менші, ніж пелікана рожевого. В СРСР гніздиться до 1,5 — 2 тис. пар. Загальна кількість особин після розмноження близько ...

Екологічний календар