Новини. Події

25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...

Детальніше...

20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...

Детальніше...

09.10.2024
Екоцентр самовдосконалюється і прислухається до лідерів думок
Днями співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки взяли участь у дуже цікавому та корисному ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Благополучна планида огара

05.02.2012

Співробітники біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна відвернули загрозу зникнення рудої качки (огара), занесеної до Червоної книги.
О цій сонній (ні осінь, ні зима!) порі у пернатому царстві все ж відносне затишшя. Відносне, бо якщо прислухатися, то зима в степу – наче й не зима. Не встиг досвіток «очі протерти», як звідкись почулося характерне глухе крякання. А після крякання ще характерніше: «куау...»
– Огар! – говорить, розвіюючи сумніви, директор «Асканії-Нової», відомий у світі орнітолог Віктор Гавриленко. Рудих качок, правда, нині небагато. А от минулої осені на ставках заповідника скупчувалося до 7,5 тисячі (!) огарів. Перепочивши, більшість із пернатих взяла курс на «зимові квартири» – до Чорноморського узбережжя Болгарії і Румунії, на Середземномор'я, у Південну Азію і Африку. Деякі від міграції відмовилися. Глобальне потепління? Не виключено: огарям видніше.
Навіть не віриться, що ще якихось півтора-два десятиліття тому і ці нечисленні тоді рідкісні птахи могли канути у безвість, хоч їх «ретельно охороняли» на берегах морів, солоних озер і лиманів...
Директор всесвітньо відомого заповідника Віктор Гавриленко не приховує: «Асканія-Нова» зробила колосальний внесок у збереження цього виду птахів і відновлення його популяції на території України. Цей вид справді зникав – залишалося всього близько 32 пар огарів. Завдяки передусім нашим попередникам, які, починаючи ще з 1970-х років, щороку випускали 300-400 особин огарів у дику природу. І вже торік ми спостерігали найбільше у нинішньому тисячолітті скупчення цих птахів в період осінньої міграції. Багато качок і зараз, у період зимівлі.
З'ясувалося, що всі ці красиві червонокнижні птахи виведені практично на території України, а точніше – у спасенній Асканії-Новій.
– Можливо, частина їх залетіла і з сусідньої Росії, – говорить Віктор Семенович, людина, залюблена у дику природу, у птаство не з чиновницької принуки. Бо ж саме за директорування Гавриленка огарі відчули не глобальне потепління, тепло людських душ. І щасливо директорові заповідника від того, що має безпосереднє відношення до відродження пташиного розмаїття:
– За схемою розповсюдження цих птахів ми бачимо, що вони відновлюються у межах минулого ареалу – зокрема на території Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Полтавської, Донецької, Луганської областей. А навколо біосферного заповідника сформувалося потужне ядро – це сама «Асканія-Нова», все Присивашшя, окреме поселення є на Каховському водосховищі. Ми віримо у те, що цей вид птахів через певний час буде навіть вилучений із Червоної книги України.
– Мабуть, загроза зникнення обходить птаство стороною...
Співрозмовник заперечливо хитає головою:
– Загроза зникнення є. І її ми бачимо навіть по таких звичайних птахах, як-от крижень. Якщо у 1990-х роках крижнів у нас зимувало близько 16 тисяч особин, то зараз 3-3,5 тисячі, не більше.
– Повернемось до теми глобального потепління. Як відбивається воно на пернатих?
– За 30 останніх років у Асканії-Новій підвищення середньорічної температури становить 0,8 градуса. Тому на зимівлю залишається ціла низка птахів, які раніше відлітали у теплі краї. У нас нині навіть журавлі зимують! А глобальне потепління – досить серйозна проблема, яка, безумовно, призведе до зміщення фенофаз птахів. Чим це загрожує? У разі раптового похолодання мікро-популяції птахів, які сформувалися, просто зникнуть. Одначе трагедії з цього робити не слід, оскільки у природі були вже значні катаклізми, в результаті яких одні види птахів зникали, інші з'являлися. Це, повторюю, природні процеси. Просто зараз вони прискорилися. І тривогу все ж це викликає: температурний резерв, який відділяє нас від глобальних змін, становить нині всього 5 градусів.
А тим часом у степу, перетягнутому перевеслами туманців, розвиднилося. Вже навіть сонечко несміливо визирнуло. Ще дужче почулося глухе крякання птиць, яким, на думку директора біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктора Гавриленка, «зимувати» у Червоній книзі залишилося недовго: огар повернувся до нас із найнебезпечнішого на планеті вирію – агресивної цивілізації.

Василь Піддубняк (Новий день. - №5 (4999). – 26.01.2012)
 

 





Екологічний календар