25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...
20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...
09.10.2024
Екоцентр самовдосконалюється і прислухається до лідерів думок
Днями співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки взяли участь у дуже цікавому та корисному ...
Нещодавно професори Херсонського державного університету – Олександр Ходосовцев та Іван Мойсієнко розповіли про результати своїх експедицій на колишнє Каховське водосховище. За їх словами пустир ожив: замість потрісканої пустелі, якою стала ця територія після скиду води, наразі формується молодий заплавний вербовий ліс, який складається з 65 видів рослин.
Доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки факультету біології, географії та екології ХДУ Олександр Ходосовцев зауважив, що навіть річка Кам’янка (водойма була затоплена у 1956 році, під час будівництва Каховської ГЕС) сьогодні відновилася.
Науковці додають, що завдяки щільним заростям верби на цій території може утворитися унікальне природне середовище – заплавні ліси. В Україні вони практично знищені, а в Європі їх охороняють, бо в цих біотопах знаходять прихисток рослини, комахи, птахи та тварини.
Професори ХДУ вже тричі їздили з експедицією на місце, де колись було Каховське водосховище. Там вони проводили моніторинг дна. Перші висновки науковців втішні і дають надію на відродження цієї місцевості. Але грибок знайдений на вербах може бути шкідливим для рослин.
Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки й екології Інституту ботаніки НАНУ, наголосив, що його дивує швидкість, з якою підростають місцеві верби: за 80 днів майже три метри! Також науковець розповів, яку важливу роль верби відіграють для місцевої екосистеми, вони очищують воду від важких металів та формують структуру ґрунту.
Поки що експерти утримуються від далекоглядних прогнозів щодо долі цього нового природного середовища. Але з упевненістю можна сказати, що ця експедиція не остання. Про них Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара розповість вже в 2024 році.