У більшості країн Європи, зокрема в Україні, зубра в дикій природі знищили повністю. І лише завдяки природоохоронним заходам вдалося частково відновити окремі субпопуляції.

І якщо збереженням зубрів в нас займаються волонтери та активісти, то на захист вовків нарешті встало Міндовкілля. Міністерство зараз працює над розробкою концепції захисту популяції вовка, кота дикого та інших представників фауни. Подібні заходи є умовою Бернської конвенції охорони дикої флори та фауни й природних середовищ існування в Європі. А також для збереження червонокнижних тварин, які страждають в умовах повномасштабної війни. Разом із зоозахисними організаціями високопосадовці планують вносити відповідні зміни в законодавство.

Що ж, можемо лише побажати чиновникам не баритися , адже наразі в Україні (так само як і в Росіі, Білорусі, Молдові, Північній Македонії) вовків знищують, бо вони перебувають у статусі шкідника. В 15 країнах Європи вовк занесений до Червоної книги і охороняється, ще у 5 країнах – охороняються частково.

ЕкоЗагроза дозволяє українцям одразу на місці зафіксувати порушення та у декілька кліків передати інформацію до Держекоінспекції. А далі отримати дані про заходи реагування у режимі реального часу. Раніше час розгляду звернень у середньому займав 30 робочих днів, тепер – максимум 10. Інспектори відзначають, що мобільний додаток пришвидшив процедуру оформлення документів для виходу на перевірки об’єктів та сприяє оперативному внесенню даних у систему.

На місці інспектор робить фото або відеофіксацію виявлених порушень та складає акт огляду, який одразу підвантажує на ЕкоЗагрозу. Одразу оновлюються і розраховані розміри збитків довкіллю, завданих збройною агресією рф.

Однак українці через сервіс інформують не лише про шкоду довкіллю внаслідок обстрілів рф чи ведення бойових дій. Небайдужі громадяни звертаються з проханнями відреагувати на стихійні сміттєзвалища, погіршення якості повітря через роботу промислових підприємств, на спалювання відходів, забруднення водойм промисловими стоками, вирубкy лісів та зелених насаджень.

Також є повідомлення про утримання диких тварин у неналежних умовах, незаконний видобуток корисних копалин, пожежі на полігонах та підпал сухостою, розорення берегів річок, катання на квадроциклах у межах природоохоронних територій тощо. Список порушень і злочинів чималий!

Найбільшу кількість звернень через ЕкоЗагрозу Держекоінспекція отримала щодо порушень природоохоронного законодавства у Житомирській, Рівненській, Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Пропонуємо і вам, користувачі Гончарівки, скачати та встановити собі на телефон цей додаток, адже кому як не нам, херсонцям, знати про щоденні загрози, які можуть спіткати природу нашого краю.

У спільноті кажуть, що на фото військові, які зараз перебувають на Херсонщині, отже на окупованому Лівобережжі області, точніше сказати поки що неможливо. Хоча є одна зачіпка: стада оленя благородного мешкали в заповіднику «Асканія-Нова» та Азово-Сиваському національному парку. Також незрозуміло чому ці фото оприлюднили тільки зараз взимку, адже на світлинах весіння пора - трава колоситься, а не деревах з'являються листочки.

В рамках кампанії #StopEcocideUkraine активісти UAnimals звертаються до урядів європейських країн з закликом притягнути країну-агресорку до відповідальності за злочини проти природи. За час повномасштабного вторгнення від бойових дій постраждало 20% природоохоронних територій України. Скільки тварин загинуло ми дізнаємося лише після деокупації ТОТ.

За даними Держекоінспекції, внаслідок останніх масованих ударів по Харкову, Запоріжжю, Дніпру, Києву, Львову, Херсону у повітря потрапило майже 5000 тонн діоксиду вуглецю. В грошовому еквіваленті шкода атмосферному повітрю складає майже 14 млн гривень.

«Після останніх ракетних атак лише на Харківщині утворилося майже 16 тисяч кубометрів відходів руйнації. Орієнтовна сума збитків – майже 1,5 млрд гривень. По Запорізькій області засмічено майже 4000 квадратних метрів. Шкода довкіллю внаслідок цього майже 3 млн. гривень. Інспектори Держекоінспекції усі ці кейси фіксують та передають матеріли у відповідні органи», – розповів Руслан Стрілець про наслідки для довкілля ракетних атак рф на Харків та Запоріжжя.

Нагадаємо: діоксид вуглецю (двоокис вуглецю або СО2) є парниковим газом і впливає на теплообмін планети. Згідно з окремими дослідженням, сучасний рівень CO2 в атмосфері є максимальним за останні 800 тис. років і, можливо, за останні 20 млн років. Відмінною особливістю парникових властивостей двоокису вуглецю в порівнянні з іншими газами є його довгостроковий вплив на клімат, який продовжується за інерцією впродовж до тисячі років. Інші парникові гази, такі як метан і оксид азоту, існують у вільному стані в атмосфері протягом коротшого часу.

Переважна більшість досліджень повідомляють, що надлишок вуглекислого газу в тілі людини призводить до нудоти, порушення розумової активності, загальної нервозності і підвищеному рівню стресу. Також посилюються хронічні захворювання, пов'язані з серцем, кровотоком і нирками, слабшає імунітет.

Нажаль попри звернення природоохоронних організацій в Міндовкілля аукціон таки відбувся і родовище «Мак» було продано, точніше здано в оренду на 20 років під корисні копалини.

Нагадаємо, що у цій місцевості знаходяться добре збережені у природному стані соснові заболочені старовікові ліси, які мають статус пралісової пам’ятки природи місцевого значення. Ці ліси дивом оминули й нелегальні бурштинокопачі, що є рідкістю для колишнього Володимирецького району Рівненщини. Через 20 років видобутку торфу там вже нічого не залишиться.

Ділянку «Мак» було продано за 25 млн 500 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРТОРФ». Цікаво, що ця фірма створена лише 2 тижні тому і її керівником є директорка ліцею і за сумісництвом вчителька математики, а от кінцевим бенефіціаром значиться В’ячеслав Супркненко, який керує десятками фірм у різних галузях. Окрім своєї підприємницької діяльності він відомий своїми зв’язками з криміналом, його розшукував інтерпол, а також він колишній зять екс-мера Києва Леоніда Черновецького. Після приходу до влади Черновецького В’ячеслав Супруненко як то кажуть «віджав» кілька сотень держпідприємств, наприклад, «Київхліб», «Киїмлин», «Київхімволокно».

Дуже тривожною є доля українських лісів, боліт та рік: з одного боку ворог щодня здійснює екоцид отруюючи наше довкілля, з іншого – жадібні «підприємці» сумнівними методами привласнюють собі заповідні землі і пам’ятки природи. Одна надія на суспільний розголос і боротьбу природоохоронців, вчених і активістів.

Доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки факультету біології, географії та екології ХДУ Олександр Ходосовцев зауважив, що навіть річка Кам’янка (водойма була затоплена у 1956 році, під час будівництва Каховської ГЕС) сьогодні відновилася.

Науковці додають, що завдяки щільним заростям верби на цій території може утворитися унікальне природне середовище – заплавні ліси. В Україні вони практично знищені, а в Європі їх охороняють, бо в цих біотопах знаходять прихисток рослини, комахи, птахи та тварини.

Професори ХДУ вже тричі їздили з експедицією на місце, де колись було Каховське водосховище. Там вони проводили моніторинг дна. Перші висновки науковців втішні і дають надію на відродження цієї місцевості. Але грибок знайдений на вербах може бути шкідливим для рослин.

Яків Дідух, завідувач відділу геоботаніки й екології Інституту ботаніки НАНУ, наголосив, що його дивує швидкість, з якою підростають місцеві верби: за 80 днів майже три метри! Також науковець розповів, яку важливу роль верби відіграють для місцевої екосистеми, вони очищують воду від важких металів та формують структуру ґрунту.

Поки що експерти утримуються від далекоглядних прогнозів щодо долі цього нового природного середовища. Але з упевненістю можна сказати, що ця експедиція не остання. Про них Центр екологічної інформації бібліотеки Гончара розповість вже в 2024 році.

- Окупанти вчергове зухвало порушили норми міжнародних природоохоронних конвенцій. Ворожі пабліки поширюють інформацію, що окупаційна адміністрація парку здійснила незаконний обмін тварин між Біосферним заповідником «Асканія-Нова», природним біосферним заповідником «Ростовський» та асоціацією зі збереження та відновлення рідкісних та зникаючих видів тварин «Жива природа степу», - написав міністр на своїй сторінці у фейсбуці.

З асканійського заповідника вивезли по декілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида.

Усі ці види є червонокнижними та занесені до Червоного списку МСОП зі статусом «зниклий з природи», «на межі зникнення» та «близький до тих, які знаходяться під загрозою знищення». Натомість до Асканії-Нова були завезені антилопи канна, яки свійські, верблюди двогорбі та один гуанако(ссавець роду лам).

Про цю ситуацію вже поінформовані відповідні відомства. Міндовкілля готує повторні ноти до секретаріатів природоохоронних конвенцій. Бернської, Рамсарської, ЮНЕСКО, Боннської Конвенції, Міжнародного союзу охорони природи та секретаріату CITES. Цей крок дозволить надати питанню широкого розголосу на міжнародній арені.

Як довго наші тварини будуть перебувати на території держави-агресора, і чи планують окупанти їх повернути назад в Україну поки що невідомо.

Продовжуємо слідкувати за ситуацією разом!

Ще однією ендемічною рослиною Криму є цибуля Наталі або Allium nathaliaе, вид трав'янистих рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae). Цей вид має дугасті, зазубрені на краях листки, досить великі цибулинки 8-25 мм завдовжки. У цибулі Наталі компактне і щільне суцвіття і густо зібране листя.

Цибулини цього виду бувають як кулястої так і яйцеподібної форми, у діаметрі 1-3.5 см та 8-25 мм завдовжки. Зовнішні її оболонки – коричневі або сірувато-коричневі, а в середині знову ж таки від коричневих до темно-пурпурових.

Стебло у довжину 25-70 см, пурпурове під суцвіттям. Листки, яких зазвичай 3-4 (рідше 2-5), коротші за стебло. Оцвітина трубчасто-дзвоноподібна, сегменти темно-пурпурові, з темнішою серединкою та майже білуваті на краю. Тичинки з жовтими пиляками. Насіння чорне, у довжину 3-3.5 мм. Час цвітіння: червень — липень.

Цибуля Наталі зустрічається на південних схилах Кримських гір. Це ксерофіт, тобто рослина сухих середовищ, здатна переносити тривалу посуху.

Рослина водиться у нагромадженнях уламків гірських порід, біля підніжжя та на схилах гір i урвищ (талуси), на сонячних схилах з рідкісним рослинним покривом. Росте на висотi 300-1000 м над рівнем моря (найчастіше на висотах приблизно 750 м).

Рік закінчується, але будемо намагатися встигнути ще розглянути хоча б один ендемік півдня України у грудні, бо це того варте! Слідкуйте за апдейтами!

Європейський Союз прямо вказує на "високий ризик невідповідності" нашого лісового законодавства регламентам ЄС. Що в перекладі з дипломатичної означає "все дуже погано": в нас досі не надаються дозволи на проведення перевірок за зверненням громадськості, дається "зелене світло" таким проектам як будівництво ГЕС, натомість доступ до ОВД (оцінка впливу на довкілля) обмежений. Доступ до карт лісів, публічної кадастрової карти, матеріалів перевірки екологічної інспекції та іншої екологічної інформації взагалі закритий, а законопроект "Про ринок деревини" лежить два роки без руху…

Із позитивного в сфері охорони природи ЄС відмітив ухвалення в червні 2022 закону 5650 (про самосійні ліси) та підзаконних актів, якими заборонили висадку інвазійних видів дерев. Але останній наказ скасували.

Кричущі ситуація склалася на Сумщині у Шостівському районі, там вирубка самосійних лісів почалася незадовго до початку війни. Хоча еко-активісти неодноразово наголошували, що на Сіверському напрямку самосійні ліси мають стратегічне оборонне значення. Після 24 лютого 2022 року знищення самосійних лісів на кілька місяців припинилося. Але з’явились підприємці, які знову почали вирубувати ці самосійні ліси, яким понад 30 років.

«Так у Шосткінському районі почалось масштабне розліснювання. Триває це все й по цей день. З березня я майже щодня повідомляв про машини, які вивозять самосійний ліс. За весну я надіслав понад сотню заяв. Місцева влада не реагувала, екологічна інспекція говорила про постанову 303, мовляв, нічого не можемо вдіяти», - розповідає голова Громадського комітету з контролю захисту клімату та збереження екосистемних послуг у громадах Сергій Рубаник.

З осені вирубувати почали самосійний ліс у регіональному ландшафтному парку «Верхньоесманський». Небайдужі громадяни знову подавали звернення та заяви, знімали рубки на відео, зупиняли машини... Наприкінці вересня у селі Землянка Сергій Рубаник побачив машину, яка везла деревину з ділянок, що рекомендовані занести до ландшафтного парку. Площа цих ділянок понад 200 га самосійного лісу в комунальній власності. Щоб встановити номер машини, активісту довелося її обігнати (Сергій був на коні): ззаду номерів не було. Водій під’їхав дуже близько, Сергій подумав, що водій зупинився. Але чоловік, що керував вантажівкою здійснив наїзд на вершника, а потім вибіг з авто і накинувся з молотком на потерпілого. Сергій зміг викликати поліцію і повідомив про замах на вбивство. Цю справу оформили як ДТП. Внаслідок отриманих травм кінь помер.

На Західній Україні вирубка лісів теж не вщухає! Потерпають від рубки лісові насадження у селі Басівка Годовиця та Ставчани Сокільницької та Орошинської територіальних громад (це під Львовом). Там зафіксували 440 незаконно зрубаних дерева, завдавши збитків державі на 3 млн грн. Про це повідомляє ГО «Лісові ініціативи та суспільство». Лісові масиви цієї території знаходяться у користуванні ДП «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Дуб, бук, осика, береза та вільха - за такими деревами полюють на чорному ринку, цього разу тільки дуба вирубили на 2 млн грн. Наразі представники ГО звернулися до правоохоронних органів, а ті в свою чергу відкрили кримінальне провадження за ст.246 ККУ.

Вирубці лісів сприяють і на законодавчому рівні. У вересні Держлісагентство оприлюднило проект нових змін законодавства: лісова галузь пропонує розширити перелік лісів, де дозволятиметься проводити рубки переформування. У теорії, ідея рубок переформування непогана. Це рубки, які покликані поступово перетворити штучні ліси з одного виду дерев у ліси, більш наближені до природного стану. Однак на практиці переформування вже давно перетворилося в чергову схему. Ці рубки часто використовують, щоб рубати там, де інші види рубок заборонені. Новими змінами до законодавства лісівники пропонують дозволити проводити «переформування» у більшості лісів України, зокрема й природного походження, високогірних чи старовікових. Замість переформовувати штучні ліси, які становлять половину всіх лісів України, лісівники хочуть рубати будь-що і будь-де, там де їм зручно. Однак попри заяви активістів з різних природозахисних організацій проект нових змін вже пройшов більшість погоджень з боку органів влади. І вже зовсім скоро нові правила можуть винести на розгляд Кабміну.

Центр екологічної інформації Гончарівки і надалі буде доносити правду до наших користувачів, якою б гіркою вона не була. Ми обов’язково повернемося до цієї теми у наступних матеріалах.

Тим не менш офіційний керівник Біосферного заповідника «Асканії-Нова» ім. Фальц-Фейна НААН Віктор Шаповал заявив, що ця інформація не відповідає дійсності. «Фактичного переміщення тварин з Асканії-Нова не відбулося», - зазначив Шаповал. Втім, він додав, що така загроза існує.

За словами керівника заповідника, це не перша подібна угода з зоопарками, природоохоронними установами та асоціаціями росії і тимчасово окупованого Криму, яка передбачає «обмін тваринами». Зокрема, з 16-го по 19 серпня цього року самопроголошеним директором Асканії Дмитром Мєщєряковим були укладені договори з «Державним природним біосферним заповідником «Ростовский», «Асоціацією по збереження та відновленню рідкісних и зникаючих видів тварин «Живая природа степи» та «Ростовським-на-Дону зоопарком».

Але це ще не всі угоди Мєщєрякова…Нещодавно стало відомо, що 10 жовтня 2023 року укладено «договір про співробітництво» між нашим захопленим заповідником та захопленим Ялтинським зоопарком, з поширенням в окупаційних ресурсах заклику до обміну тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» з зоопарками Російської Федерації, зокрема йдеться про рідкісні і охоронювані види зі списку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS) - кінь Пржевальського, сайгак та кулан туркменський.