Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник «Асканія-Нова». Ми поспілкувалися із директором Віктором Шаповалом про стан справ, у підпорядкованій йому установі.  Попри те, що заклад вже майже три роки pнаходиться під російською окупацією пан Віктор тримає руку на пульсі і в курсі усіх подій у заповіднику.

В установі залишився працювати техперсонал з багаторічним досвідом роботи, що забезпечує обслуговування колекцій. Існують проблеми з кормами, ветеринарним обслуговуванням та науково-методичним супроводом утримання, - розповів керівник заповідника.

Також ми не могли не розпитати про кількість втрат як серед тварин так і серед рослин.

Почнемо з того, що за період від початку війни і до 1 липня 2024  у різних функціональних зонах  «Асканії-Нова» сталося 69 пожеж. Сумарно вигоріло 7109,0 га території:  природного ядра - 2208,6 га, агроландшафтів (рілля, перелоги та лісосмуги)  - 4846,9 га, земель у межах населених пунктів - 53,5 га. Згорілі площі заповідної зони приналежні до степових біотопів, які є головною природною цінністю заповідника. Ці ділянки  репрезентували "еталонний" типчаково-ковиловий степ причорноморського регіону. Зокрема, постраждали абсолютно заповідні ділянки "Стара" та "Успенівка". Найбільшої  шкоди завдано масштабними пожежами 22 серпня та 1 вересня 2023 року, що уразили формації рослинності, що занесені до Зеленої книги України.

Із тваринами більш тривожна ситуація: у лютому 2023 р. внаслідок    неможливості вчасного діагностування і забезпечення ветеринарними препаратами загинули 27 особин страусів Ему та 1 особина страуса Нанду. У ІІ декаді листопада цього ж року, внаслідок злочинної недбалості російської окупаційної адміністрації та несвоєчасної перегонки у зимові приміщення, загинуло 4 особини буйвола Кафрського: 1 буйволиця зламала шию підчас атаки на трактор, інші буйволи замерзли на смерть. Ми про це писали у попередніх матеріалах Екоцентру. За словами Шаповала у колекції заповідника залишилася лише одна особина цього виду.

 Через відсутність належного наукового супроводу утримання та кваліфікованого ветеринарного обслуговування тварин зоопарку від запалення легень померли самка яка (28 вересня 2023 р.) та самець такіна (січень 2024 р.).

Упродовж ІІ кварталу 2023 року у Великому Чапельському поді загинуло до 150 (остаточна цифра невідома) дорослих особин антилопи Saiga tatarica. Їх розкладені тіла та кістяки були знайдені після пожежі 22.08.2023 року. До цього часу рештки пролежали непоміченими у травостої. Згідно з висновками відомчої ветеринарної служби, що обстежила місце загибелі тварин, антилопи загинули від спалаху інфекції Брадзот.

Також директор заповідника нагадав, як після рейдерського захоплення заповідника російським ставленником Мещеряковим із «Асканії-Нова» почали вивозити тварин на територію підконтрольну росії - без дозволів і відповідних сертифікатів. Центр екологічної інформації не одноразово писав про ці «обміни». Зокрема, і про вивезення коней Пржевальського та зебр Чапмана. А от про те, що з колекції зоологічного парку "Асканія-Нова" до окупованого Криму вивезено 3 особини сірої української породи великої рогатої худоби Bos taurus dom ми не знали.    

У відповідь на звернення спеціальної адміністрації Біосферного заповідника "Асканія-Нова" за даними фактами відкрито ряд кримінальних проваджень та внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, на сьогодні під безпосередньою загрозою перебувають усі природні комплекси, штучні колекції, господарча інфраструктура та майно Біосферного заповідника "Асканія-Нова", а завдані збитки накопичуються безупинно. Хоча еталонний степ мало придатний для зведення фортифікаційних споруд та системи укріплень, площі згарищ та наслідки вигорання цілини за період окупації достатньо вагомі.

Як тільки з’являться ще новини про «Асканію-Нова» Центр екологічної інформації Гончарівки відразу вам про це повідомить.   

Зокрема, на Харківщині кілька днів тривала масштабна пожежа в Ізюмському лісгоспі, яка виникла 17 вересня. Палало 719 га території. Ліквідація пожежі ускладнювалася ще й тим, що територія була замінована.

У Малинівському лісництві філії “Чугуєво-Бабчанське лісове господарство” на площі 140 га також палало.

На Донеччині внаслідок ворожого обстрілу м. Лиман загорівся ліс Лиманського лісгоспу. Через сильний вітер вогонь розповсюдився у глиб лісових масивів. Вогнем пройдено 800 га. Ліквідація пожежі триває. За допомогою безпілотників проводиться постійний моніторинг ситуації, організовано чергування пожежників поблизу населених пунктів для недопущення розповсюдження пожежі.

Повністю погашена велика пожежа у Курилівському лісництві на Дніпропетровщині на площі 40 га.

На Полтавщині масштабна лісова пожежа була ліквідована у Малій Перещепині площею 750 га. Також зупинено поширення вогню у Борівському лісництві філії “Полтавське лісове господарство” на площі 140 га.

Триває повна ліквідація локалізованої пожежі біля Києва у Дубечанському та Новосілківському лісництвах на площі 146 га. Така ж сама ситуація у Феневицькому лісництві – локалізували вогонь на площі 56 га. У цих лісництвах причиною пожеж стали звичайні громадяни, які спалюють суху рослинність на городах, після чого вогонь перекидається на лісові масиви.

На заповідних територіях через атаки касетними боєприпасами з боку росіян теж палає. У Національному природному парку «Святі гори» горіло 20 га площі. На території нацпарку «Пирятинський» було локалізовано пожежу на 20 гектарах водно-болотних угідь парку силами ДСНС, державною охороною парку, лісників. Пожежа сталася внаслідок падіння ворожого БПЛА. Тління торфу продовжується. Також 30 вересня сталася пожежа на територіях нацпарків «Слобожанський» та «Гетьманський» внаслідок збройної атаки ворога.

Закликаємо людей припинити спалювати суху траву! Ви не тільки вбиваєте тисячі невинних живих істот, порушуєте закон і правила пожежної безпеки, але й додаєте роботи нашим рятувальникам! Компостуйте сухе листя і траву, не будьте варварами!

Говорили про наболіле – про негативний вплив війни на довкілля України та про те, як покращити психологічний стан наших бійців та людей, які зазнали втрат через бойові дії, і до чого тут природа. Зокрема, спікери семінару ділилися досвідом щодо психологічної реабілітації дітей, які зазнали стресу від вибухів, евакуації та загалом усіх негативних факторів пов’язаних з війною за допомогою природи. Саме на лоні природи наш розум може розслабитися, ми відволікаємося від нав’язливих думок і відчуваємо бодай якесь полегшення. Особливо фахівці наголошують на психологічній реабілітації біля водойм: моря, річки, озера тощо. Звуки води та споглядання хвиль заспокоює нервову систему людини, з цим важко не погодитися. Підсумовуючи свій виступ екологи наголосили, що у бібліотеках також було б важливо створити умови для психологічної реабілітації людей, наприклад для групової терапії. Адже там зазвичай тихо, є затишні кабінети, wi-fi та інші умови.

Повертаючись до питання про вплив військових дій на довкілля та природні ресурси спікери семінару наголошували на важливості екологічної освіти та інформування. На думку фахівців для того, щоб підвищити рівень обізнаності у середній школі має з’явитися новий предмет «Основи екології» в середній і «Основи сталого розвитку» в старшій. Знання отримані на цих уроках допоможуть швидше реагувати і долати проблеми довкілля уже в дорослому житті або обрати екологію як професією. Зараз без екологічних знань і навичок українці не зможуть інтегруватися у європейське суспільство. Також фахівці окремо наголосили на важливості вивчення транскордонних водотоків. Ситуація з річками Сейм і Десна показали катастрофічний пробіл у знаннях щодо транскордонних водотоків з Білоруссю та росією.

– Потрібно зробити інвентаризацію всіх річок між Україною та країнами, з якими ми маємо спільний кордон на предмет підприємств, які знаходяться на території сусідів. Наступного разу коли станеться якесь забруднення ми вже не будемо довго шукати реагенти для виявлення тих чи інших забруднюючих речовин, - пояснюють представники Всеукраїнської екологічної ліги.

Участь у семінарі взяло загалом 320 учасників, це були представники:

– обласних універсальних наукових бібліотек Івано- Франківської, Миколаївської, Херсонської, Рівненської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Сумської, Черкаської, Житомирської, Полтавської, Запорізької, Волинської та Львівської областей;

– Національної бібліотеки України для дітей;

– обласних бібліотек для дітей та юнацтва, селищних та сільських, міських, бібліотек Закарпатської, Кіровоградської, Миколаївської, Рівненської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Сумської, Вінницької, Харківської, Полтавської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Херсонської та Івано-Франківської областей;

– бібліотек університетів та закладів освіти з різних регіонів України;

– Центрів культури, дозвілля та спорту, обласних та міських управлінь/відділів освіти, молоді, культури і туризму.

Сподіваємося і надалі співпрацювати з Всеукраїнською екологічною лігою, адже робимо спільну справу!

- Держпродспоживслужба та Державна екологічна інспекція взяли проби води та провели відповідні аналізи. За їхніми даними, проби показують, що у воді знижено рівень кисню, через що рибі немає чим дихати.

Але звідки ж взялися забруднюючі речовини, які знизили рівень кисню у водоймі? Причиною забруднення стало потрапляння у воду великої кількість органічних речовин, а також пестицидів, пояснює Олег Листопад. Крім того, за високих температур вода активно окислюється.

Також у ЗМІ висловлюється думка, що мор риби та скид у річку речовин спричинив цукровий завод у російському селі Тьоткіно, що розташоване за два кілометри від кордону. Така версія, ймовірно, відповідає дійсності, оскільки на території України в цьому регіоні відсутні великі підприємства, які би могли стати джерелом такої кількості органічних відходів.

Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако заявив що росіяни підірвали очисні споруди річки Сейм та цукровий завод у Курській області. Наразі невідомо чи було це скоєно випадково, чи зумисно. Також Ломако розповів, що він особисто був біля річки і відчув неприємний запах від річки, а вода стала темного кольору.

- Риба прибуває до берега й намагається отримати кисень і значна частина її там помирає. Водночас, ситуація також залежить від течії. Зранку було більше риби, яка шукала кисень, а після обіду через вітер течія збільшилась і риби майже не було. Але потім вона з’явилася знову. Загиблу риби ми вивозимо і утилізуємо у відведених для цього місцях, - розповідає в.о. очільника Чернігова.

На сьогодні загалом на території Чернігівської області зібрано орієнтовно 17,5 тонн загиблої риби. «Чернігівводоканал» поставив у районі переправи станцію аерації. І зараз, коли ця пляма брудної води дійшла до міста, помітно, що аерація працює. Вона збагачує воду киснем. Там, де вона стоїть, вода набагато чистіша і риба там краще почувається.

Окрім цього ми не повинні забувати, що річка Сейм впадає в Десну на території України. Фахівці Держводагентства та Держекоінспекції проводять заходи, щоб перешкодити просуванню забруднення вниз по течії.

- До впадання у річку Десна, забруднення просувалося річкою Сейм суцільною масою темної води. При потраплянні у Десну 27 серпня воно почало розбавлятися та фрагментуватися. Швидкість просування становила 10-35 км на добу (залежно від характеру звивистості русла. Випадки мору риби також спостерігаються у місті Чернігів, селах Макошино, Ушня, Боромики, Вознесенське та Салтикова Дівиця, - повідомляє Міндовкілля.

Фото взято з відкритих джерел

Вміст азоту амонійного, нітритів, фосфатів та хлоридів не перевищує нормативні значення. Перевищень за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук, а також важких металів не виявлено. Загибелі риби наразі не виявлено. По азоту амонійному, нітритах та хлоридах перевищень не зафіксовано.

Старе русло Десни під час мору риби стало порятунком. Риба заходила у старе русло, у ці заводі, аби врятуватися. Тут вода була чистішою — люди казали, що помічали це. Зараз ви то вже не побачите, бо вода стала кращою, — пояснює Леонід Мисливець, мер містечка Остер.

Щодо річки Сейм в межах Сумщині — спостерігається покращення показників якості води біля селища Чумакове. Показники біля інших ділянок досі незадовільні, хоча все ж таки і там намітилася позитивна динаміка. Показник хімічного споживання кисню знизився у всіх пунктах спостережень: у селищі Чумакове знизився до нормативних значень від 43,2 міліграм до 28,4 на дециметр кубічний. Але як ми і зазначали у селищах Мутин та Озаричі зниження було незначне — від 54,4 та 78,6 міліграм на дециметр кубічний відповідно (показник при якому гине риба) до 40,6 та 69,4 . Забруднення, яке фіксується на ділянці с. Мутин – с. Озаричі стало менш концентрованим. Розчинений кисень підвищився та у пункті Чумакове досягнув норми і становить 6,02 міліграм на дециметр кубічний, але у пунктах с. Мутин та с. Озаричі перебуває в межах значень 0,5-2,56 міліграм на дециметр кубічний, що набагато нижче норми. Тому робимо висновок, що біля селища Озаричі мор риби може продовжитися.

Щодо річки Сейм в межах Чернігівщини спостерігається погіршення якості води У місті Батурин зафіксоване перевищення по хімічному споживанню кисню у 3,2 рази. У пункті Долинське – цей показник підвищився з 71 до 81 міліграм на дециметр кубічний, що перевищує норму у 2,7 рази і є несумісним із життям для річкових мешканців. Розчинений кисень у місті Батурин та селі Долинське становить 0,35 та 0,58 міліграм на дециметр кубічний при нормі 4.0 міліграма на дециметр кубічний. Тобто ситуація критична.

Фото взято з відкритих джерел

«Забруднення вже менш концентроване, ніж було на початку у Сеймі та у точках відбору води на Чернігівщині. До Київщини воно дійде ще в меншій концентрації», – зазначила Світлана Гринчук.

За даними Київводоканалу та оцінками науковців, очисні споруди Київщини впораються з цим викликом. Крім того, Київводоканал заготував 120 тонн пилоподібного активованого вугілля. У випадку погіршення ситуації застосовуватиметься технологія посиленого очищення води. Тож якість води у кранах споживачів не зміниться.

За результатами проб води р. Сейм та р. Десна, відібраних 10 вересня, фіксується забруднення органічного характеру, яке потрапило у річку Сейм із цукрового заводу в смт Тьоткіно Курської області рф.

Наразі забруднення пройшло Десною вже 242 км. За оновленим прогнозом Укргідрометцентру забруднена вода орієнтовно може досягнути Київщини 16 вересня, але зважаючи на те, що попередній прогноз був на 10 вересня, то ми бачимо, що рух забруднення сповільнився та вже у меншій концентрації рухається руслом річки Десна.

Фахівці звітують: якість води річки Десна у місцях водозаборів м. Києва та м. Бровари перебуває на рівні значень, характерних для даного періоду. Ризики для здійснення водозабору відсутні.

Найгірші значення основних показників забруднення на річці Десна фіксуються у селищі Боромики та в Чернігові. На Сумщині зберігається тенденція покращення якості води у річці Сейм. Отримані результати досліджень вказують на стабільне, хоч і повільне зростання розчиненого у воді кисню. Хімічне споживання кисню перебуває в межах норми, так само як і вміст амонійного азоту і марганцю.

Нагадаємо: 14 серпня забруднення зафіксовано у воді р. Сейм поблизу кордону з рф на території України, а 27 серпня стічні води цукрового заводу потрапили у річку Десну. Забруднена вода дійшла до міста Чернігів і рухається до кордону з Київською областю.

Як розповів в.о. голови Держекоінспекції Ігор Зубович, наразі вже зібрано 31 тонну загиблої риби – 12 тонн 150 кг на Сумщинi та 19 тонн на Чернігівщині.

Чи досягне брудна вода Київської області читайте у нашому наступному дописі.

Фото взято з відкритих джерел

Станом на сьогодні росіяни знищили на тимчасово окупованих територіях площу лісів у 60 тисяч гектарів. Якщо для вас це абстрактні цифри і вам важко зрозуміти багато це чи мало, то це дорівнює площі 5 Парижів.

Найбільше постраждав Донецький національний природний парк "Святі гори". Внаслідок російської агресії там згоріло 80% лісу. Окупанти активно вирубують дерева в Луганській області, завдаючи непоправної шкоди природі. У переважно степовій Луганщині ліси рятують від піщаних бур, утримують вологу та зупиняють ерозію ґрунтів.

На Харківщині заміновані або пошкоджені пожежами близько 40-45% територій лісів. Внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року на Херсонщині затопило майже 55 тисяч гектарів лісу.

Як підсумок можемо констатувати, що після 2,5 років війни можуть зникнути такі види тварин: хохітва, вухатий їжак, рись, чорний лелека, сипуха, хохуля та інші. У попередніх матеріалах ми вже повідомляли, що повністю може зникнути тритон дунайський та морський судак.

Центр екологічної інформації уважно слідкує за подіями, які розгортаються у сфері довкілля і розповідатиме вам про найцікавіше.

Фото взято з відкритих джерел

У водосховищі мешкали щонайменше 43 види прісноводної риби. Після осушення водосховища загинуло близько 11 400 тон риби. Крім того, повністю вимерли рідкісні види риб. Наприклад, ендемічна популяція морського судака. Повністю може зникнути тритон дунайський.

Також шкода була заподіяна і птаству. На постраждалих територіях гніздувалися понад 50 видів птахів, більшість з яких є рідкісними. У тих видів, чия малеча не пристосована до плавання, повінь вбила все потомство. Більшість виводків водоплавних птахів також загинули, оскільки пташенята не могли впоратися з потужною течією. Експерти передбачають можливе зникнення кількох видів птахів у цьому ареалі, зокрема жовтої чаплі, рудої чаплі та великої чепури.

Близько 70% світової популяції мишівки Нордмана опинилися під водою. Така ж ситуація з товстохвостим тушканчиком Фальц-Фейна та сліпаком піщаним, близько 50% популяції, якого постраждали від штучної повені.

Що буде далі з тими видами птахів і тварин, яким вдалося вижити попри критичні втрати дізнаємося згодом. Центр екологічної інформації Гончарівки слідкує за подіями.

Фото взято з відкритих джерел

Днями відбулася онлайн-конференція, на якій презентували дослідження про ставлення українців до кліматичних змін. У дослідженні взяло участь 2000 осіб різного віку, статі та рівня доходів. Вони відповідали на різноманітні питання про так зване «глобальне потепління», проблеми довкілля і аналізували свою роль у всьому цьому. Опитування респондентів та аналіз відповідей проводилося ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля».

Згідно з опитуванням ми дізналися, що 69% українців незалежно від освіти чи рівня доходів зізнаються, що налякані зміною клімату. Ця загроза сприймається серйозно більше жінками (75,8%) . Старших людей кліматичні зміни лякають набагато сильніше ніж молодь. Більшість респондентів вважають, що основними причинами зміни клімату є діяльність людини загалом (59,5%), вирубування лісів (58,1%), а також викиди парникових газів від промисловості та енергетики (51,8%). Дещо менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди парникових газів від транспорту (46,6%), лише 24,1% зазначили, що причиною є викиди парникових газів від сільського господарства.

На думку більшості опитаних всі країни мають вживати заходів для боротьби зі зміною клімату. 39,3% респондентів таку роль вбачають за Урядом України та 33,8% за міжнародними урядовими організаціями (ООН, ОБСЄ тощо). Показово, що на думку 30,8% опитаних, таких заходів мають вживати громадські екологічні організації; 21,9% зазначили, що особисто мають вживати такі заходи; 60% респондентів підтримали б збільшення інвестицій в екологічний громадський транспорт (електротранспорт) як один із заходів для боротьби зі зміною клімату під час війни в Україні; 69% респондентів погоджуються із державною підтримкою під час війни бізнесу (зокрема запровадження нових технологій) задля зниження викидів парникових газів. Попри війну в Україні, 86% респондентів підтримують широке інформування населення з питань зміни клімату.

Але деякі питання у опитуванні здавалися дещо дивними, наприклад «чи відчуваєте ви особисту відповідальність за кліматичні зміни?». Тут відбувається підміна понять. Більшість вчених та діячів природоохоронної сфери сходяться на думці, що ефективність розв’язку екологічних проблем залежить від чіткого розуміння масштабів: прибираючи пляж або якусь територію на дикій природі від сміття ви покращуєте довкілля локально, але ці дії ніяк не вплинуть сповільнення кліматичних змін. Адже зміни клімату це глобальний процес планетарного масштабу. Ця закономірність працює і навпаки – лідери країн і світових громадських організацій не повинні вирішувати чи встановлювати, чи ні контейнери для сортування сміття у тому чи іншому селі, адже такі питання це рівень територіальної громади. Тверезе розуміння рівнів відповідальності це перший крок для вирішення будь-яких проблем, в тому числі й екологічних.

Тим не менш запровадження екологічних звичок і курс на «зелений» спосіб життя це також дуже важливо і може покращити якість вашого побуту, стану здоров’я та навіть зберегти життя представників флори та фауни у вашій місцевості.

Ілюстрація надана ресурсно-аналітичним центром "Суспільство і довкілля"

Щодня екологічні збитки від воєнних дій по всій Україні зростають і Херсонщина не виключення: одна частина області потерпає від обстрілів і пожеж, інша - ще й від наслідків окупації. Щоб дізнатися свіжі дані Центр екологічної інформації направив офіційний запит до Херсонської обласної військової адміністрації. У ХОВА наш запит спрямували до Державної екологічної інспекції південного округу (Херсонська і Запорізька області).

Ми отримали наступні показники:

- збитки заподіяні земельним ресурсам – 7 340 896 293 грн;

- збитки заподіяні атмосферному повітрю – 144 958 025 466 грн;

- збитки заподіяні водним ресурсам – 1 291 178 374 грн;

Це збитки завдані в період від початку Повномасштабної агресії і до 31.05.24. Дані за червень та липень ще в процесі підрахування.

Коли ми говоримо про шкоду та збитки завдані тому чи іншому регіону внаслідок російської агресії проти України, ми повинні заздалегідь враховувати, що будь-які результати підрахунків та аналізу є не остаточними та приблизними з двох причин: по-перше військові дії досі тривають, тому шкода й збитки будуть лише зростати; по-друге через недоступність для українських та міжнародних науковців окупованих територій неможливо повною мірою провести там дослідження і досконально і точно назвати збитки. Повноцінні дослідження (виїзд на території, взяття проб ґрунту, води, повітря фото та відео фіксація тощо) можливі лише за умови повної деокупації наших земель та припинення вогню з боку ворога.

Центр екологічної інформації і надалі вивчатиме стан довкілля нашої області і ділитиметься з вами результами наших досліджень.