годині. Якщо ви хочете більш детально дізнатися про наступні покази
додавайте друзів та знайомих до бесіди у телеграмі.

Варто зазначити, що режисер Отто Премінгер цікавий насамперед тим,
що порушував у своїх фільмах заборонені на той час у США кодексом
Гейза теми: наркозалежність, вагітність, гомосексуалізм, позашлюбні
стосунки, згвалтування тощо. Але експерименти режисера виявились
напрочуд вдалими, за найкращу режисуру Премінгер здобув три
нагороди "Оскар", три "Золотих глобуси" та ще низку нагород на інших
фестивалях.
Центр екологічної інформації запрошує поціновувачів нуару на
наступну зустріч у четвер о 15.00.

 Ще навесні співробітниці Екоцентру взяли участь у конкурсі стартапів «Екомрія» від Всеукраїнської благодійної організації «Інститут місцевого розвитку». Влітку нам повідомили, що  ми стали одними з переможців і у якості призу запропонували замовити 6 різноманітних  екологічних настільних ігор для користувачів бібліотеки.  Отже в Центрі екологічної інформації на вас чекають такі ігри: «Keep cool!» («Не гарячкуй!»), «Кодові імена», «Зелене місто майбутнього», «Мережа життя», «Румі-куб» та «Еко-мемо». Вони дуже азартні та цікаві і змушують забути про все навколо, коли в них граєш..

 Найскладнішою виявилася гра  «Keep cool!», бо в процесі потрібно враховувати низку факторів та чинників, які впливають на кліматичну ситуацію в тій чи іншій групі країн. На початку гри один з учасників навмання витягає картку з назвою групи країн, це можуть бути країни ОПЕК, країни-члени ЄС, країни, які входили  в СРСР тощо. Також хтось із гравців витягає спільне завдання для цих країн, яке вони повинні виконати під кінець гри. Окрім цього по ходу гри учасники по черзі тягнуть карточки з тими чи іншими катастрофами або стихійними лихами, які вони повинні подолати своїми узгодженими діями. Бачимо, що ця гра розвиває стратегічне мислення та дає уявлення про глобальність екологічних проблем світу.

А от гра еко-мемо навпаки найлегша з-поміж усіх інших, які є в нашому арсеналі. «Еко-мемо» розрахована  на дітей молодшої школи, гра розвиває пам’ять і вчить основним засадам сортування сміття. Вона трохи схожа на лото: її основа це картки, які треба розкласти «сорочками» догори. Кожен гравець по черзі витягає 2 будь-які картки. Якщо вони різні, тоді гравець нічого не отримує, кладе їх на місце перегорнувши  «сорочками» вгору. Якщо ж вони однакові (наприклад, на двох картках зображено бананові шкірки, які позначають органічні відходи) тоді гравець виграв у цьому раунді і обирає символічний приз – іншу картку, на якій намальовано якийсь екологічний  «подарунок» (еко-торбинка або ланч-бокс з переробленого пластику).

Однією із умов проекту була співпраця Екоцентру з Херсонською спеціальною ЗОШ-інтернатом І-ІІІ ступенів Херсонської обласної ради. В цьому закладі навчаються учні з порушеннями слуху, а саме 102 дитини. Книгозбірня збирається подарувати школі 2 екологічних гри, «Еко-мемо» для юних підопічних інтернату та «Мережу життя» для дітей старшого віку. Ці ігри ми завбачливо замовили у кількох екземплярах, щоб і користувачі Центру екологічної інформації мали змогу грати і, щоб учні ЗОШ-інтернату без «настолок» не лишилися.

Тож запрошуємо усіх охочих долучитися до створення Клубу настільних ігор! Орієнтовно гратимемо раз на місяць, але у перспективі зустрічі можна буде проводити частіше. Телефони для запису  (0552)22-44-30  або (099)110-66-58.     

У стрічці «Невидимі» глядачі побачили історії 3-х жінок, які народжували у різних країнах: Чехії, Данії та Австрії. Виявилося, що в Чехії й досі застосовують застарілі методи прийняття пологів: медики втручаються у природний процес народження дитини, навіть тоді, коли для хірургічного втручання немає показань. І справа не тільки в тому, що породіллі хочуть самі народжувати через почуття власної гідності та впевненості у своїх силах. А й через те, що шви після хірургії можуть довго загоюватися, завдаючи болю жінці під час гігієни та в інтимному житті. Тому деякі з жінок їдуть народжувати в інші країни, де вони можуть отримати більш кваліфіковане обслуговування та людяне ставлення. Так зробила одна з героїнь, яка поїхала народжувати до сусідньої Австрії. Інша дівчина народжувала у Данії. Там вона народжувала у ванні, чоловік тримав її за руку, а лікарка не пришвидшувала пологи й підтримувала породіллю аж до появи дитини.

 У фільмі були й інші героїні, вони розповідали про негативний досвід під час пологів і як наслідок отриману психологічну травму. З цими молодими жінками у пологовому будинку поводилися грубо, кепкували з них під час перейм, робили їм недоречні зауваження та призначили їм хірургічні втручання, які зараз уже не практикують у багатьох цивілізованих країнах.          

Зазвичай, у суспільстві воліють не обговорювати тему пологів у контексті порушень прав жінок. Саме замовчування та незнання сімейними парами своїх прав призводить до того, що деякі лікарі та медичний персонал можуть маніпулювати фактами та призначати процедури, які проводяться лише в дуже складних випадках. У тому, що в Чехії порушення прав породіль це не поодинокі випадки, а буденність глядач дізнається не лише зі свідчень героїнь, а й з самого фільму. У стрічці показали пологи однієї дівчини, біля неї весь час знаходився її чоловік. А от лікарі та акушери замість того, щоб підтримати  породіллю у такий важливий для кожної жінки момент, навпаки, поводилися зухвало, без поваги та з грубощами.        

Серед аудиторії Центру екологічної інформації були переважно жінки та дівчата. Побачене збурило усіх, адже жінки, які вже стали мамами пригадували свої пологи. Глядачки помітили подібність наших пологових будинків до чеських, ставлення лікарів також було схожим.

Після перегляду була невелика дискусія. Глядачі зробили висновки: перед народженням дитини сімейна пара повинна дуже ретельно вивчити свої права, а також дізнатися на що мають право лікарі, а на що ні.