Жителі села Геройське вважають, що природоохоронні закони працюватимуть проти них. Адже вони не зможуть збирати дрова, випасати худобу та ловити рибу.

Та науковці запевняють, що від створення парку програють лише ті, хто займався незаконним промислом. А дніпровські плавні потрібно терміново рятувати від забудови особняками.

Геройське займає 10 гектарів землі та 20 гектарів ріки. Тож живуть місцеві з рибальства. Вони побоюються, що у разі створення національного парку "Нижньодніпровський" заборонять вилов риби.

"Уже у нас є Чорноморський заповідник і його буферну зону було в свій період розширено, від цього постраждали рибалки, яким тепер немає вільного доступу для того, щоб виловити бички", - говорить депутат Геройської сільради Наталя Фалєєва.

"Вони обіцяють, що вся трудова діяльність буде збережена, але люди в це вже не вірять", - додає сільський голова Любов Богдан. Місцеві скаржаться, що з 10-ти гектарів землі до заповідника відійде третина, хоча за законом має бути не більше 10-ти відсотків.

"Люди коров пасти не будуть, ні сіна не дадуть покосить. А люди за рахунок цього і живуть. І гриби збирати ніхто не буде", - скаржиться мешканець Геройського Віктор Шевченко.  

Тим часом, науковці наголошують на терміновому збереженні природного різноманіття цих земель. Адже узбережжя з червонокнижними рослинами та тваринами стрімко забудовується. А від створення нацпарку постраждають лише браконьєри.

Переглянути сюжет 

Розпочнуть експедицію 2 липня, а завершать 24 серпня – до Дня Незалежності України. Свій маршрут учасники експедиції розпочнуть з с. Кам’янка Ріпкінського району Чернігівської області, а упродовж експедиції пройдуть повз такі міста, як Славутич, Вишгород, Київ, Ржищів, Канів, Черкаси, Чигирин, Світлозаводськ, Кременчук, Верхньодніпровськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Марганець, Нікополь, Берислав, Нова Каховка, Цюрупинськ, Гола Пристань, Херсон та інші населені пункти вздовж Дніпра до с. Рибальчого Голопристанського району Херсонської області.

Головна мета експедиції – популяризація туризму в Україні та пропаганда здорового способу життя.
 

Газета "Вгору" 

Проходить проект за кількома напрямами: «Лікарські рослини», «Город на підвіконні», «Незвичні овочі», «Обереги», «Рибальство», «Основи туризму» . Кожен з них передбачає практичну та теоретичну роботу. Підсумком всього проекту стане День досягнень, коли будуть організовані виставки, пройде дегустація різноманітних трав'яних чаїв та страв, приготованих з цілющих трав та овочів, вирощених власними руками. Кращих визначить конкурс, який пройде між школами. Переможцям у різних номінаціях вручатимуть призи.

Розповідає заступник директора з виховної роботи Станіславської ЗОШ Людмила Кобець: «Сергій Некрасов запропонував нам взяти участь у його проекті. Там декілька напрямів, один з яких натуралістичний, природознавчий. Це - вирощування розсади на підвіконні. Сергій Олександрович привіз нам пакетики з різноманітним насінням; капусти, перцю, томатів, а ще насіння рідкісних рослин. Дві групи школярів, які цим зайнялися, підійшли до справи дуже творчо. Тепер вони уважно спостерігають за тим, як розвиваються рослини, а згодом висадять їх у відкритий грунт. Інтерес спонукає до того, що вони продовжуватимуть цю роботу і в себе вдома.

А інша група учнів 6-8 класів обрала напрям «Обереги» і зайнялася розписом дерев'яних виробів (дощечок, ложок), виготовленням декупажів. До цієї справи навіть п'ятикласники долучаються. Усім дітям це заняття дуже подобається, особливо тим, хто відвідував шкільні гуртки і вже має навички розпису по дереву. Старшокласників же, за словами Людмили Вікторівни, найбільше заінтригувала «Школа виживання», яку в рамках проекту запропонував Сергій Некрасов.

- Дітям це завжди цікаво: туризм, вогнище, конкурси... І це все буде, наскільки я розумію, в садибі зеленого туризму, яку створив Сергій Олександрович. Коли він разом з Оксаною Гончарук збирався представити презентацію проекту, то діти постійно запитували, коли вона відбудеться - побоювалися пропустити. Під час самої ж презентації, зала, де вона проходила, була переповнена і, що найдивніше, тиша стояла неймовірна: кожне слово ловили.

- Ми хочемо розвивати в дітях їхні кращі риси та якості, - говорить волонтер проекту, підприємець Сергій Некрасов. - Будемо відверті, сьогодні школи не мають фінансування, яке дозволяло б це робити повною мірою. Ось чому підключаємо власні можливості, купуємо і насіння, і дерев'яні вироби, які діти розмальовують, і фарби, і клей, і тканину... Свого часу я створив спеціальне товарно-рибне господарство «Олександрівське». У мене 94 гектари, з яких 71 га - водна поверхня (гладь), а решта - сухі ставки. У 1990-ті тут було комплексне господарство, де вирощували рибу. А потім усе це зруйнували, навіть насосну, яка подавала воду з лиману. Сьогодні ж в СТРҐ «Олександрівське» розводять коропа, білого амура, товстолобика. Плюс аборигенні види риб - окунь, тарань... До нас у садибу зеленого туризму приїжджає чимало любителів посидіти з вудочкою. Ось чому хочу ознайомити дітей з історією рибальства, розповісти про промисловий вилов риби, дати їм практичні навички з екологічної рибалки. Я навіть зробив для дітей спеціальний невеликий невід, легкий, на 200 метрів, щоб показати, як ловлять рибу. Не вивозити дітей кудись, а безпосередньо на базі ставкового господарства. Ми, дорослі, будемо невід заводити, а діти витягуватимуть його з води.

Плани у Сергія Некрасова сміливі й масштабні. Торік він взявся за ремонт садиби, звів криту сцену, де буде арт-кафе з кінотеатром. Планує влаштовувати тут вистави. Сюди ж хоче і школярів запрошувати, показувати їм туристські фільми, багато з яких зняв з друзями у різних куточках планети. Тут же проводитиме й семінари з виживання.
- Школа - життєвий простір дитини. Тут вона не просто готується до життя, а живе, - переконана однодумець Некрасова Оксана Гончарук. - Де ж, як не тут, вчити підлітків толерантності, здоровому способу життя, вмінню цінувати свій час і грамотно ним розпоряджатися, прищеплювати любов до рідної природи? Саме цьому ми присвятили низку теоретичних семінарів. Сподіваємося, дітям вони не тільки сподобаються, але й стануть у нагоді.

Анатолій Яїцький («Новий день».- №23 (5174).- 04.06.2015)

Андрій Бейник (Новий день. – № 13 (5060). – 28.03.2014)

Татьяна Шипилова (Вгору. – №1 (536). – 03.01.2013)

(Херсонський вісник. – №48 (1162). – 29.11.2012)

Татьяна Кирпа (Гривна. – №41 (926). – 04-11.10.2012)

Эти слова были произнесены великим русским литературоведом еще в середине прошлого столетия, но сегодня, как никогда, приобретают все большую актуальность. Давайте вспомним не такую далекую историю нашего города - создание благоухающего пышной красотой парка имени генерала Армии Василия Маргелова (теперь Приднепровский парк).
Парк был заложен в начале 1960-х годов. Деревья, кустарники, а позже и цветы высаживали во время субботников, воскресников, на которые выходили тысячи людей: работники ХБК, молодежь, учащиеся окрестных школ. В центре будущего парка возводился Дворец культуры текстильщиков. Освоение, облагораживание выделенной под парк территории начиналось от уже функционировавшего Летнего театра в его правом углу. На то время это было единственное учреждение для зрелищных мероприятий в этом районе города. Херсонцы любили посещать этот дивный уголок парка. Группами и в одиночку шествовали по центральной аллее и ее ответвлениям, подолгу любовались скульптурами, дышали свежестью днепровской воды, наслаждались прохладой искрящегося от вечернего заката фонтана.
На сегодняшний день Приднепровский парк остается излюбленным местом отдыха жителей этого района. Жильцы Днепровского района попросили меня поднять вопрос о плачевном состоянии нашего Днепровского парка перед общественностью и руководством нашего города. Все мы очень любим это место, водим туда своих детей, занимаемся там спортом, гуляем. Но больно и обидно за его состояние: в нашем зеленом, красивом городе любимое место уже нескольких поколений горожан находится в плачевном состоянии, как после разрухи. Разрушены танцплощадка, детский городок, туалеты, разбиты дорожки, много мусора. Из спортивных снарядов в парке остались только ржавые перекладины. В парке много деревьев хороших пород, много птиц, рядом течет Днепр - это наша природа, наша Родина, и мы хотим любоваться и гордиться ею.
Все жильцы Днепровского района, включая и меня, просят руководство нашего города не оставаться равнодушными и помочь в возрождении одного из красивейших мест нашего города!
Как справедливо отметил один из известных итальянских писателей XX столетия Альберто Моравиа: "Дорога цивилизации вымощена консервными банками". Настоящее состояние нашего города красноречиво это подтверждает, но не для того ли мы были созданы homo sapiens, людьми разумными, чтобы защищать и оберегать мир, окружающий нас. Человек может жить в гармонии с природой - это подтверждается новыми исследованиями современных ученых-экологов. Для достижения этой гармонии требуется немного, стоит только начать с себя, со своего дома.

Тышкевич А.В. Глава совета Общественного Контроля г. Херсона (Вгору. – №31 (514). – 02.08.2012)

Ирина Павлова (Гривна. – №30 (915). – 19.07.2012)

Ирина Павлова (Гривна. – №29 (914). – 12.07.2012)