Новини. Події

04.05.2025
В Україні досі знаходять снаряди Другої світової
Наразі Україна вважається найбільш замінованою країною в Європі. Це й не дивно, адже війна у нас ...

Детальніше...

26.04.2025
Чорнобильська трагедія: нові виклики та перестороги  
Щороку, в цей день світ згадує сумні та моторошні події – 38 роковини Чорнобильської аварії.  ...

Детальніше...

25.04.2025
Скільки ще олії залишилося в річці Південний Буг?
Останній місяць співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки намагалися з’ясувати скільки ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Стафілін Плігінського Tasgius pliginskii 

Таксономічна належність Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Стафілініди (Staphylinidae).

Природоохоронний статус виду Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні Кавказ, Закавказзя, пд. України. На пд. України зустрічався в Херсонській, Миколаївській, Одеській обл. та в Криму.

Чисельність і причини її зміни Поодинокі особини, локально — до кількох десятків особин. особливості біології та наукове значення Жуки і личинки є активними хижаками, полюють на дрібних безхребетних, особливо комах, яких знаходять серед наносів, сіна та інших рослинних скупчень. Імаго зустрічались біля водоймищ, на солончаках, під сухими наносами з водоростей, очерету та гнилого сіна з квітня до листопада (найбільша чисельність відмічена в останній декаді серпня).

Морфологічні ознаки 11–13 мм. Голова, передньоспинка та черевце чорні, блискучі. Верхні щелепи тонкі, серпоподібні, без зубців. Вусики, передні та середні ноги жовто-червоні, передні гомілки, лапки та задні ноги смолисто-бурі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони Вивчення особливостей біології виду, охорона в Чорноморському БЗ та в прибережній смузі Причорномор’я. Збереження ділянок суцільних морських наносів від знищення, можливо, створення окремих ентомологічних заказників.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення Хижак-ентомофаг.

Основні джерела інформації: Coiffait, 1974; Петренко, 1978; Гусаров, 1992; Петренко, 2005.

Автор  А.А. Петренко (Червона Книга України. 2009)
Фото: О.С. Мандзюк

Екологічний календар