25.10.2024
Поточний стан справ у заповіднику «Асканії-Нова»
Скоро зима і всі природоохоронні заклади готуються до холодів. Не виняток і біосферний заповідник ...
20.10.2024
Через паління сухої трави та обстріли втрачаємо ліси
Для нашого довкілля вересень став місяцем лісових пожеж. Вогнеборцям довелося ліквідувати 19 лісових ...
09.10.2024
Екоцентр самовдосконалюється і прислухається до лідерів думок
Днями співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки взяли участь у дуже цікавому та корисному ...
Часто люди, користуючись природними ресурсами, забувають, що ці ресурси не є невичерпними, і що треба думати про здорове, стійке та упевнене не лише своє майбутнє, а й про майбутнє наступних поколінь
Хоч зараз на Херсонщині і немає великих, потужних промислових підприємств, що працюють, а отже які б робили надзвичайно шкідливі викиди отруйних речовин у атмосферу, як, наприклад, у Кривому Розі або на Донеччині, та все ж негативних факторів впливу на оточуюче середовище вистачає сповна.
Проблема людини у тому, що всі її нові винаходи та засоби поступово її ж і знищують. Тобто епічна фраза «Я тебе породив, я тебе й уб'ю», у цьому випадку, набуває паралельно протилежного значення.
«Легені» землі «людину розумну» вже перестали цікавити, як такі у принципі, а «заклопотаність» і зайнятість своїми «надважливими» справами набагато «серйозніша», ніж якісь там зелені насадження, луги, поля, лісосмуги... на жаль, але далеко не кожен окремий індивід дійшов своїм розумовим розвитком до виключного розуміння і усвідомлення всієї важливості і серйозності проблеми озеленення у своєму житті та здоров'ї. Але поступово ми до цього йдемо.
Намагаючись врятувати себе, свої сім'ї, рідних та близьких, людина ладна на все. Якби ця теза діяла не лише в екстремальних ситуаціях, а й у повсякденному житті, людство було б не лише щасливим, а й абсолютно здоровим! Адже відродити довкілля не так то просто, як, скажімо, придбати якісні диски на машину.
Поступово Цюрупинські та Голопристанські районні лісничі господарства почали розуміти, що для того, аби зберегти ліс, своє здоров'я та життя, необхідно активно діяти, вимагаючи від держави виконання своїх зобов'язань.
Починаючи з 1999 року, держава щорічно виділяє кошти на хімічну обробку дерев хвойних та листових порід. Цього року для херсонських лісових господарств було виділено понад 70 тисяч гривень на закупівлю біологічно активного препарату українського виробника під назвою «Вірин-дипріон». Подумати тільки: невже і на сосну та ялину можуть спокушатися якісь шкідники?! Можуть! Сосні шкодить руда та звичайна соснова попелянка. На те, як ця гусениця практично вбиває живе дерево, шкода дивитися! Мільйони гусениць вперто та завзято залазять на гілочки і починають, у буквальному сенсі, жерти їх. Уже через декілька днів вони «переточують» усі голочки і невтомно перелазять на наступну жертву. Для того, аби зарадити цьому, і допомогти бідним деревам, їх необхідно щорічно обробляти якісним антисептичним міцним розчином.
Екологи стверджують, що за всі роки, протягом яких щороку оброблялося 12 тисяч гектарів лісу, серед людей жодного разу не було зафіксовано випадків отруєння біопрепаратом, а тим більше смертей. Справа у тому, що перед процедурою обробки лісів лісові господарства та сільські ради обов'язково попереджують місцевих мешканців, а також тих, хто прямує на відпочинок з галасливого міста у затишний ліс, про те, що буде проводитися труєння. Цьогорічну дату проведення операції достеменно ще не відомо, проте зазвичай вона проводиться на початку травня місяця.
У силу того, що протягом минулого року рясні пожежі випалили більше 1,9 га лісів, насаджених людиною, а через низький попит на деревину та малий бюджет, лісові господарства власними силами змогли викорчувати та підготувати під нові насадження лише 0,5 га, погорілі ліси стають головним осередком «частування» таких шкідників, як вусач.
Будемо сподіватися, що ліси таки залишаться у найближчому майбутньому хоча б у мінімальному коефіцієнті, адже хто пояснить нашим дітям та внукам, як ми взимку наряджали у прикраси на Новий Рік це дерево, а влітку відпочивали на йодованих озерах під півсторічними соснами?!
Олена Ратушна (Акценти. – № 11 (314). – 17.04.2013)