Новини. Події

04.05.2025
В Україні досі знаходять снаряди Другої світової
Наразі Україна вважається найбільш замінованою країною в Європі. Це й не дивно, адже війна у нас ...

Детальніше...

26.04.2025
Чорнобильська трагедія: нові виклики та перестороги  
Щороку, в цей день світ згадує сумні та моторошні події – 38 роковини Чорнобильської аварії.  ...

Детальніше...

25.04.2025
Скільки ще олії залишилося в річці Південний Буг?
Останній місяць співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки намагалися з’ясувати скільки ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Як гроші стають сміттям

22.06.2020

 Керівниця Центру екологічної інформації надала інтерв'ю виданню "Вгору". Публікуємо  уривок зі статті:
Як гроші стають сміттям?

— Усе просто: пластикова пляшка стане сміттям, якщо її неможливо переробити — розповідає Юлія Тищенко, керівниця екоцентру Херсонської обласної бібліотеки ім. Олеся Гончара. — Загалом, усі пляшки, пакетики, бляшанки та інше пакування, відсортоване за видом та готове до повторного перероблення — це вторсировина. Але через те, що ми неправильно або зовсім ніяк їх не сортуємо вони всі, на жаль, перетворюються на сміття.
 
Головне при сортуванні вторсировини — відокремити «вологі» (найчастіше це рештки їжі) та небезпечні (люмінесцентні лампи, батарейки, тощо) відходи від загальної маси сміття, пояснює Юлія Тищенко. Якщо ж пластик, папір, скло або целофан забруднити органічними залишками, то подальше їх перероблення стає набагато складнішим або взагалі неможливим. Органіка становить майже половину відходів (за різними оцінками 50-70% звичайного сміттєвого відра), які продукують люди, тож її треба відокремлювати першою, адже все інше розсортувати значно простіше. Своєю чергою переробники, відсортовуючи скло окремо від металу, не можуть ще й мити їх, бо це значно здорожчує виробництво й не всі мають таку технологічну можливість.  
 
— Як відділяти органіку? Мабуть, треба працювати за декількома напрямками одночасно, — розмірковує Юлія Тищенко. — По-перше, навчати та мотивувати людей сортувати сміття, у тому числі відокремлювати рештки їжі. Наприклад, економічним заохоченням: вводити диференційований тариф на послуги з утилізації сміття. Тобто, за несортовані відходи люди мають платити більше грошей. І тут не варто щось вигадувати, є досвід європейських країн. Також вводити певні штрафи за викидання всього сміття в одній купі. І, звичайно, проводити інформаційно-просвітницькі кампанії, пояснюючи важливість сортування вторсировини постійно та масштабно. Не сортувати має бути соромно!
 
Але виникає парадокс: навіть тотальне сортування не здатне зменшити кількість сміття. Адже маючи можливість розділяти відходи, люди починають більше їх продукувати. Бо думають, що всі відходи у перспективі будуть перероблені. Але це хибна думка, переконують активісти. Їм на допомогу постає ієрархія поводження з відходами, закріплена у рамковій директиві ЄС про відходи, у якій сортування є лише одним із щаблів. Зображують її у вигляді піраміди. 

Повна версія статті "Сміттєві гроші. Чи вигідно заробляти на вторсировині" читайте в онлайн газеті "Вгору". 
 

 





Екологічний календар