Новини. Події

04.05.2025
В Україні досі знаходять снаряди Другої світової
Наразі Україна вважається найбільш замінованою країною в Європі. Це й не дивно, адже війна у нас ...

Детальніше...

26.04.2025
Чорнобильська трагедія: нові виклики та перестороги  
Щороку, в цей день світ згадує сумні та моторошні події – 38 роковини Чорнобильської аварії.  ...

Детальніше...

25.04.2025
Скільки ще олії залишилося в річці Південний Буг?
Останній місяць співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки намагалися з’ясувати скільки ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Незабаром, 22 березня світ відмічатиме День водних ресурсів

21.03.2025

Вода це є базовою річчю існування і розвитку всього живого на планеті, але разом з тим інколи здається, що людина намагається занапастити океани, моря, і прісні водойми. Стан водних ресурсів погіршується не тільки через науковий прогрес, але й через чисельні війни, які людство веде споконвіку. Під час збройних конфліктів вода може виступати як «зброя», але й часто як постає як «жертва». Проте досі немає повного огляду наукових доказів впливу збройних конфліктів на водні ресурси та управління ними – є лише поодинокі дослідження. Зокрема, найбільше увага науковців сфокусована на впливі воєн на водні ресурси в країнах Близького Сходу, меншою мірою Азії та Африки. Наприклад, у останньому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) зазначено, що діти під час тривалих конфліктів частіше гинуть від хвороб, пов’язаних із браком чистої води, ніж від насильства, безпосередньо пов’язаного з самим конфліктом.

Попри те, що війна в Україні триває вже понад 10 років, можна сказати, що вплив військових дій на доступ до води громадян та управління водними ресурсами майже недосліджений, не узагальнений і невідомо як наявні дані корелюються зі світовими показниками: поки що українські фахівці самі збирають та вивчають цю інформацію.

Україна належить до держав з недостатнім забезпеченням водними ресурсами. Ми – одна з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис.кв.км, що становить 4,0% від її загальної території ( 603,7 тис. кв. км ). До цих об’єктів належать річки, озера, водосховища, ставки, канали тощо. Територія України має не дуже густу річкову мережу, тут нема великих природних водойм і небагаті запаси підземних вод. Болота, що були природним регулятором водності річок, нині наполовину осушені. Отже водні природні ресурси України – це насамперед місцевий і транзитний стік річок, водні запаси озер, штучних водойм і підземних горизонтів.

На жаль, під час здійснення водогосподарської політики в нашій країні впродовж багатьох десятиліть вода ніколи не розглядалася як основа життєзабезпечення природних екосистем і людини. Не враховувався і не прогнозувався вплив водних систем на біорізноманіття. Традиційно вода розглядалася і використовувалась тільки як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для скидання стічних вод, що зрештою і призвело до вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.

Інтеграція України до Європейського Економічного Співробітництва (ЄЕС) і Світової організації торгівлі (СОТ) передбачає формування та реалізацію збалансованої політики переходу України до сталого розвитку. Екологічні вимоги СОТ передбачають зменшення негативного антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Україна має узгодити свою національну стратегію розвитку з вимогами ЄЕС, СОТ і міжнародними зобов’язаннями зі сталого розвитку загалом та екологічними і водними зокрема.

Як ми вже зазначали на початку міжнародні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) встановили, що понад 60% захворювань у світі зумовлено вживанням недоброякісної води. Отже сьогодні вода розцінюється не тільки як природний ресурс, вона має високу соціальну значимість. Міністерською декларацією Всесвітнього Водного Форуму в Гаазі в 2000 році, Міжнародною конференцією по прісній воді ( Бонн, грудень 2001 р.) якість води визнана основним показником збалансованого розвитку суспільства, його безпеки й існування в цілому.

Через спричинені війною забруднення довкілля та руйнування критичної інфраструктури ми маємо ще більше цінувати та берегти наші водні ресурси, адже наші ріки є природніми перешкодами на шляху ворога, також водойми допомагають людям підтримувати життя, коли водопостачання неможливе у звичайний спосіб.

Війна забрала в нас водосховище Каховської ГЕС, частково Курахівське водосховище, забруднення зазнали річки Сейм, Десна, Південний Буг, щодня у Дніпро потрапляє ракетне паливо, а до Чорного моря потрапили тони російського мазуту… Це не повний список екологічних лих, з якими ми зіштовхнулися в останні три роки. Інформація про стан численних маленьких річок, озер, боліт та джерел для більшості залишається поза увагою. Охорона навколишнього середовища і насамперед водних систем це сьогодні обов’язок кожного громадянина, принаймні на тих територіях, до яких ми ще маємо доступ.





Екологічний календар