Новини. Події

04.05.2025
В Україні досі знаходять снаряди Другої світової
Наразі Україна вважається найбільш замінованою країною в Європі. Це й не дивно, адже війна у нас ...

Детальніше...

26.04.2025
Чорнобильська трагедія: нові виклики та перестороги  
Щороку, в цей день світ згадує сумні та моторошні події – 38 роковини Чорнобильської аварії.  ...

Детальніше...

25.04.2025
Скільки ще олії залишилося в річці Південний Буг?
Останній місяць співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки намагалися з’ясувати скільки ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

Екопоселення. День відкритих дверей.

27.09.2009

Гарне слово "екопоселення". Ви знаєте, що це? Я не була впевнена, що насправді знаю і тому вирішили побачити все на власні очі. Так сталося, що саме сьогодні в одному з екопоселень Херсонщини був  "День відкритих дверей". 

Степ. Очі звично шукають скупчення якихось будівель, а їх немає. Якийсь час я думала, що заблукала. З полегкістю, нарешті, помітила один будиночок, на чималій відстані - ще один, далі - ще. Знайшла. Не маю звички ходити до незнайомих людей в дім, тому дещо вагалась, побачивши господиню одного з обійсть. На моє щастя, вона підійшла сама. Виявилось -  запитувати можна, фотографувати також. Поселенці - люди цивілізовані, собаками гостей не лякають. Ходила, питала, чотири години пролетіли непомітно. Тепер я вже можу сказати, що знаю (не все, але багато більше, ніж до цього) про екопоселення та екопоселенців. Земля їм дісталась не найгостинніша - пісок та глина. Але вони вірять, що, люблячи цю землю, працюючи на ній, вони колись зроблять її родючою. Без добрив. Без війн зі шкідниками. З мінімальним поливом. Деякі успіхи можна побачити і просто зараз - городина в "гніздечках", захищена від спеки, суміші різних овочевих культур на одному клаптику землі - ростуть, квітнуть, дуже чемно співіснують (нам би так). Не жаліються екопоселенці на здоров'я, тяжкий труд чи негаразди. Всі будинки, що я бачила, господарі звели власними руками з екологічно чистого матеріалу - самана (самі ж і робили). Тут же я вперше в житті побачила сонячні батареї. А ще - собак, котів, курей, перепілок. В кожного на свій смак. Вода - як з дитинства. Скуштувала чай з трав (всі ростуть поряд, але самі робити не намагайтесь, кажуть - треба знати, які трави можна поєднувати) з "димком", бо заварювався на вогнищі. Незвичний, трохи дикий, я б сказала, але смачний. З медом - взагалі казково. Хто обирає таке життя? Звичайні люди, яким в місті тісно. Такі завжди були і будуть. Від чого вони відмовились? Вони так само їздять на роботу, спілкуються, вчаться, живуть в родинах. Насправді, я думаю, відмовились вони тільки від бажання отримати все і одразу, притаманного нам сучасним. Не помітила фанатичного блиску в очах. Звичайна впевненість людей в принятому рішенні. З деяким сумом поверталась в місто. Буває ж таке.

 

Саман: 1. Будівельний становий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, виготовляється з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці. 2. Солом'яна січка

(Великий тлумачний словник сучасної української мови.- К.- 2004)

Більш докладно про екопоселення ви можете дізнатись на сайтах       http://dgerelo.org.ua/         http://zku.org.ua/        http://pomestja.info/

та на сторінках     Вікіпедії


 







Екологічний календар