Новини. Події

04.05.2025
В Україні досі знаходять снаряди Другої світової
Наразі Україна вважається найбільш замінованою країною в Європі. Це й не дивно, адже війна у нас ...

Детальніше...

26.04.2025
Чорнобильська трагедія: нові виклики та перестороги  
Щороку, в цей день світ згадує сумні та моторошні події – 38 роковини Чорнобильської аварії.  ...

Детальніше...

25.04.2025
Скільки ще олії залишилося в річці Південний Буг?
Останній місяць співробітники Центру екологічної інформації Гончарівки намагалися з’ясувати скільки ...

Детальніше...

Всі новини


Випадкове фото



Всі новини

«Таємна лабораторія» – Херсонська гідробіологічна станція»

01.04.2015

Людину завжди манить невідоме, приховане. Наприклад, космічний простір або закулісся театру. Тож коли нам випала можливість зазирнути у лабораторію, ми погодились.
Тому 26 березня в Центрі екологічної інформації відбувся вечір запитань і відповідей «Таємна лабораторія» – Херсонська гідробіологічна станція». На запитання присутніх відповідали співробітники гідробіостанції Володимир Задубець та Антон Потеряйко.
Знайомство з діяльністю Херсонської гідробіологічної станції почалося з невеликого історичного екскурсу. Гості заходу дізнались, що на базі станції досліджують гідрологію, гідрохімію, фітопланктон, вищу водну рослинність та бентос. Потеряйко А. розповів про зоопланктон у пониззі Дніпра. Власники акваріумів з подивом слухали про те, що на станції досліджують відібрані з Дніпра дафнії, циклопи та мотиль (їжа для акваріумних риб).
Задубець В. пояснив нам принцип роботи фотоелектроколориметру кфк-3 (спробуйте вимовити вслух!), а його колега, Потеряйко А., познайомив присутніх з якісною сіткою Апштейна, якою відбирають проби зоопланктону. Щоб краще донести інформацію, спеціалісти станції багато наукових термінів пояснювали більш «народними» словами.
У кінці зустрічі було проведено невеликий дослід із дніпровською водою на визначення кисню. Саме кількість кисню у воді визначає, наскільки буде активним кисневе або безкисневе середовище. Задубець В. провів дослід за методом Вінклера. Зважаючи на проведення досліду не в лабораторних умовах, було зроблено багато спрощень. Але основна методика відповідає лабораторній.
Так ми познайомились з Херсонською гідробіологічною станцією та були учасниками справжнього наукового досліду.

Історична довідка. Історія Херсонської гідробіологічна станція НАН України її становлення нерозривно пов’язані з початком проведення в 50-і роки минулого століття комплексних планомірних спостережень на нижньому Дніпрі і Дніпровсько-Бузькому лимані у зв’язку з будівництвом водосховищ. Інтенсивне освоювання гідроенергетичних ресурсів затребувало виявлення як позитивних так і негативних результатів гідробудівництва, вивчення закономірностей змін гідрологічного і гідрохімічного режиму, прогнозування умов існування гідробіонтів в умовах зарегульованного стоку Дніпра.
Для забезпечення експедиційних робіт в цьому регіоні в Херсоні в 1952 році була створена база флоту Інституту гідробіології АН УРСР. Звідси споряджалися наукові експедиції на Каховське водосховище, в пониззя Дніпра і Дніпровсько-Бузький лиман. Їх очолювали найвидатніші вчені України – Я.В. Ролл, В.І. Володимиров, Ю.М. Марковський, Я.Я. Цееб, В.В. Товбін, А.М. Алмазов. З грудня 1961 року Херсонська база флоту була перетворена в гідробіологічну станцію. Першим завідуючим станції став кандидат біологічних наук В.Л. Брюзгін.
У 1991–1995 рр. на базі Херсонської гідробіологічної станції був створений відділ екології водойм північно-західного Причорномор’я, який разом з іншими відділами інституту проводив науково-дослідні роботи по вивченню функціонування гідробіоценозів нижнього Дніпра і Дніпровсько-Бузького лиману.
У перспективі Херсонська гідробіологічна станція НАН України спрямовуватиме свою діяльність на розвиток актуальних проблем сучасної гідробіології з метою розкриття нових закономірностей функціонування біологічних систем, що забезпечить подальший поступ у фундаментальних знаннях в галузі біології, сприятиме опрацюванню нових заходів зі збереження біологічної різноманітності, упередженню розвитку екологічних кризових ситуацій, зростанню й стабілізації біологічних ресурсів.

(Мартюк О., керівник Центру екологічної інформації)







Екологічний календар